48-річна Ірина Чайка загинула 14 березня 2022 року під час евакуації з окупованого росіянами села Озера. Тоді ж загинув її старший брат, який мав інвалідність і не міг самостійно пересуватися; молодший син та чоловік.
«Мама не виїхала з Озер на початку війни, бо потрібно було доглядати за дядьком, у якого церебральний параліч. Вони переховувалися у погребі. Після того, коли прийшли російські військові, прогнали їх з дому, застрелили собаку й пригрозили кинути в погріб гранату, наважилися на евакуацію», – розповідає Світлана, дочка Ірини. Вона встигла виїхати з села 24 лютого.
Ірина та її родичі вирушили з Озер 14 березня. Того дня зі села евакуйовувалися 30 машин. Коли після чотиригодинного очікування колона рушила вулицею Інститутською в Бучі, почалися вибухи. Автівка Ірини опинилася в епіцентрі мінометних обстрілів. Вона разом із чоловіком та братом, які були в машині, загинули.
«Мій молодший брат Володимир їхав зі своєю сім’єю попереду. Коли почалися вибухи, він вибіг, аби подивитися, як мама. У цю мить пролунав другий вибух і брат загинув», – розповіла Світлана.
Старший син Ірини, який став очевидцем трагедії, помер у вересні 2022 року від серцевої недостатності.
Ірина Чайка була корінною жителькою Озер. Працювала листоношею.
«Мама була дуже хорошою, життєрадісною, нікому не відмовляла, всі її поважали. Десять років тому, після смерті матері, взяла на себе опіку над паралізованим братом. Вона все встигала: нам допомагала, город обробляла, працювала, доглядала за братом. Всі, хто її знав, дуже сумують», – сказала Світлана.
В Ірини Чайки залишилися дві дочки, молодшій з яких 19 років.
Джерело: платформа пам’яті “Меморіал” https://www.victims.memorial/
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
