“Коли дізналися, що почалася війна, ми були вдома. Сподівалися, що це швидко закінчиться”, – розповідає Марія Грушко із Гуляйполя. Каже, що в них були постійні обстріли і в місті було багато руйнувань: горіли будинки, вибивало вікна, вбивало людей прямо на вулиці. Під час обстрілів вони постійно спускалися до підвалу і бігати туди постійно, вже не лишилося сил, тому вони й наважилися виїхати до Запоріжжя. Виїжджали спонтанно та часу зібрати необхідні речі у них не було. З собою вивезли й батьків, бо їм теж було важко спускатися до підвалу і вони там почали хворіти через вогкість та холод. Нині родина Марії живе в обласному центрі і не знає, чи вціліє їхній будинок і чи буде їм кудись повертатися.