Чотири снаряди потрапили в наш двір і підвал. На щастя, в той день нас вдома не було. Коли повернулися, не повірили своїм очам. Наш будинок, посічений осколками, залишився без вікон, даху і дверей. Страшнішого ми в житті нічого не бачили. У двір неможливо зайти, тому що лежить все і будинку немає... А ми все життя прожили і пропрацювали на нього.

Податися нам нікуди, тому доводиться ремонтувати будинок. На латання дірок пішли всі заощадження. Багато зайняли у родичів.

Ми з чоловіком вже 61 рік разом. Саме любов і терпіння допомогли нам подолати всі жахи.