"14-й, 15-й, 16-й рік ми постійно жили під обстрілами", - згадує Тетяна Папакіна з Торецька. Доводилося регулярно сидіти у підвалах, і ходити працювати в магазин під обстрілами. Пізніше, син із сім'єю, і прийомна донька поїхали із міста.

Наразі жінка живе у сірій зоні неподалік Горлівки. Постріли там лунають і зараз. Два тижні тому уламком вибило скло у будинку у жінки.

Нині селище, в якому живе Тетяна, потихеньку вмирає. Люди їдуть, продають свої будинки на розбирання. І майбутнього тут жінка вже не бачить.

Мріє, щоб війна швидше закінчилася і діти могли повернутися додому.