На момент повномасштабного вторгнення 13-річна Ліза Андрєєва жила на Донеччині, у притулку Торецька. 24 лютого всіх дітей вивезли до місцевої лікарні. А ввечері сказали збирати речі та їхати. Спочатку повезли до Києва, а згодом до Закарпаття.

"У Торецьку завжди була війна, ще з 2014. У бабусі поряд були блокпости. Було страшно. Ховалися в підвалах. Потім стріляти стали рідше. У підвал не спускалися. Зараз мені страшно, але ніякої реакції на це немає. Нас коли вивозили, не сказали, що почалася війна. У Торецьк повертатись не буду. Там нічого нема. Центр наш – це одні руїни”, – розповідає Ліза.