Вербицький Нікіта
Клугино-Башкирівський ліцей, 9-Б клас
Вчитель, що надихнув на написання есе: Заверуха Анжела Петрівна

"Україна моя починається там, де доля моя усміхається…"

Пам’ять народу, його історія, його минуле – це Родове дерево українців. І справді, народ без минулого, без пам’яті, без історії – «сліпа» нація.

Гортаючи сторінки минулого, пишаюся тим, що народився саме в Україні – неймовірній та незламній Державі! Для мене Україна – це більше, аніж просто крапка на карті світу. Це, перш за все, Батьківщина.

Природа України унікальна! Подорожуючи нашою Країною, я не раз за цей час помічав широкі лани Харківщини, густі і недоторкані ліси Житомирщини, вільні поля Вінниччини, а особливо – чисте і мирне Приазов’я.

Хочеться сісти на потяг «Київ – Ужгород» і поїхати у Карпати! Адже саме вони ласкаво приймають усіх охочих щороку і будь-якої пори. Зима? Тут є гірськолижні курорти – чи чули ви про Буковель?.. Ні?! Вам обов’язково треба туди з’їздити! Які Альпи, якщо у нас є Наші Гори?.. Літо? Випробуйте свою силу волі та мужність: підніміться на найвищу точку нашої Держави – легендарну Говерлу заввишки більш, ніж дві тисячі метрів!

Я народився у Харкові. Це сучасне файне багатомільйонне місто, мешканці якого роблять його найкомфортнішим куточком на Сході нашої країни та одні з перших зупинили рашистів у лютому 2022, адже важливість та значення миру – це головна цінність нашого суспільства.

Життя сучасної України перевернулось наприкінці 2013 року. Саме тоді «псевдопрезидент» скасував угоду з ЄС, що і призвело до Євромайдану. Це був масовий протест проти проросійських найманців, які зайняли тоді пости депутатів і керівників вищої влади. Одразу ж ця «бензоколонка» (президент-утікач) посміла перетнути наш кордон у Керченській протоці, тим самим здавши Кримський півострів.

Наша Країна тоді була слабкою, вона не була спроможна перенести так багато… Але наш народ не такий. Він не буде терпіти – українці навчені Історією боротися за свою Правду. Вона переживала багато нещасть на своєму шляху: напад монголів, війна з турками-османами, окупація російською імперією, Три Голодомори, розстріли під час Другої Світової, масові репресії керівниками СРСР. А тепер – російський окупант.

І сьогодні, коли ми стали більш згуртовані і сильніші, браві воїни Збройних Сил України дають рішучу відсіч кремлівським окупантам.

Буча, Ірпінь, Ізюм, Херсон та інші – звільнені від «расії-матушкі».

Наші браття знищують і зрівнюють з землею окупантів, прориваючись до Донецька, Маріуполя, Каховки, Енергодара, Сімферополя, Феодосії – вони зараз перебувають під тортурами пупкіна, місце для якого вже заброньовано у Гаазі.

Мільйони українців стали донорами крові для наших захисників. Ще мільйони стали благодійниками – вони допомагають фронту провізією, а також донатять кошти на дрони, тепловізори, щоб побачити і знищити усіх солдатів, які перетнули український кордон без дозволу!

Усі вони, працюючи разом, утворюють справжній механізм, який наближає Нашу Велику Перемогу!

А ми навчаємось і здобуваємо знання.

Хтось стане юристом, хтось – інженером, хтось – геологом, хтось – лікарем, хтось – бухгалтером, хтось – вчителем… Я також буду гідним сином своєї Незламної, Незалежної, Мирної України - і всі ми в єдності відбудуємо нашу Країну, яка зазнала агресії від «дружнєго брата».

Українці до останнього не вірили, що найближчі сусіди стануть ворогами. Але такі наші реалії. Ми усі разом, як один організм, відновимо Нашу прекрасну Україну, допоможемо їй стати на ноги, знову піднятися і рухатись уперед – до світлого і чистого Майбутнього…

Україна – це нація Героїв і Захисників. Скільки б нас не принижували, ми будемо давати відсіч. Кожна людина, яка є господарем на рідній землі, робить усе, щоб наблизити Перемогу. Кожна людина є часткою демократичної системи. Кожна людина, що проживає на Землі чистих полів і неба, знає гасло: «Слава Україні! Героям Слава!»