Мені 48 років, жила в селищі Орлянському Василівського району. Працювала вихователькою. Ми виїхали з окупації 22 серпня 2022 року. 

Мій чоловік пожежник, рятувальник. В перший день війни і я, і він попри страх пішли працювати. Уже чули вибухи, і було незрозуміло, що робити.

Ми в окупації перебували з 27 лютого. Були зачинені всі магазини. Вимикали світло, газ. Не стало Інтернету. 

Ми навіть не очікували, що таке буде. Були в шоці від усього. В липні вивезли дитину в Запоріжжя, а через місяць виїхали самі, бо вже дуже важко було там.

Ми забрали вівчарку молоду, а котів залишили свекрусі.

Хочемо повернутися додому. Мріємо, щоб був мир і все стало так, як до війни.