Якщо говорити про повномасштабне вторгнення, то моя родина знаходилась в Харкові на Салтівці. Я прокинулась за 5 хвилин до перших пусків ракет. Коли все почалось. Я розбудила всю родину. В коридорі зробила постіль. Я знала вже шо це таке і знала як діяти . Бо в 15 му році я вибиралась з дитиною з Донецька.  

Там залишився дім і все життя до. Колишній чоловік,  який вибрав не родину. Заклеїла вікна плівкою та скотчем. Набрала води та заклала балкон.

Найбільш важко було зрозуміти що все почалось з початку. 

Молодшому сыну було 2.5 роки. Була нестача памперсів. Друзі, які працювали в магазині атб допомагали хоть якось придбати необхідне та продукти.

В 2014 році війна зруйнувала перший шлюб. А повномасштабне вторгнення показало, що я зробила правильний вибір в новому житті та обрала гарного та надійного чоловіка.  Ми разом. 

Приємні були моменти, коли всі дружньо допомагали один одному , і вигружали гуманітарну допомогу цепочкою. 

Зараз роботи не маю. На початок війни була в декретній відпустці. Чоловік підробляє, а я навчаюсь на курсах , щоб мати змогу забезпечити своїх дітей.

Предметів, які нагадують  про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року немає.

Я намагаюсь не залишати речі, з якими пов'язані спогади.