На момент російського вторгнення жила у Луганській області. Найтруднішим було хвилювання за життя рідних,що нікуди повертатись,раптове вторгнення війни.

З гуманітарною катастрофою стикнулися,коли були вдома з дитиною і тільки почалась війна ,то потрібно було воду добувати у ярок спускатись і набирати,і вода була на ціну золота, навіть дорожче.

Я за час війни одружилась та народила другого синочка, хоча і живемо на зйомній квартирі,і стикаємось з фінансовими труднощами. Ніколи не думала що буду народжувати дитинку під час війни,навіть уявити не могла.

Зараз з синочком новонародженим вдома, доглядаю за ним, медсестра, по професії фельдшер швидкої допомоги.

Всі предмети, які нагадують про війну залишаються в окупованій домівці, в яку поцілив снаряд,ми коли евакуювались з старшим синочком тільки документи з собою взяли,і нашу улюблену домашню тваринку кішечку .