«Війна людей згуртувала і зробила більш душевними, відкритими, милосердними», - розповідає Анастасія Лебеденко з Оріхова. Вона з сім'єю жила біля садка, який часто зазнавав обстрілів, а уламки від вибухів летіли навколо. Після одного обстрілу, у квартирі жінки вибило всі вікна і залетів уламок завбільшки з долоню. До того ж у місті не було ні електрики, ні води, ні газу. Тож 5 березня, Анастасії з рідними довелося виїхати до Запоріжжя. Нині вони мешкають як переселенці, не маючи ні роботи, ні житла. Її діти дуже тяжко перенесли обстріли в Оріхові та психологічні складнощі у них спостерігаються досі. Але найбільша складність, каже жінка, що вони не розуміють, як їм жити далі, адже повернутися до рідного міста вони не можуть, бо там точаться бої.
«В даний момент ми проживаємо як переселенці, не маючи роботи та житла»
Переглядів 488