В 2014 році ми переїхали до Маріуполя з Донецька. Там була своя квартира, ми за програмою лізингу отримали в Маріуполі службове житло. Ми вдруге залишили дім.

Шокувало те, що дитина це переживала вдруге. Їй було дуже тяжко: дуже гучно було в Маріуполі. Такого в Донецьку в 2014 році не було. У 2022 році було дуже лячно для дитини. Вона перебувала вдома одна, коли я була на роботі.

На початку у нас були проблеми. Але була допомога від центру ЯМаріуполь. Вагома підтримка була, тому що виїхали майже без нічого. Взяли тваринку свою і поїхали.

Ми за наказом керівництва виїжджали. Найбільше запам’яталося те, що в місті була вже гуманітарна проблема. Ми виїжджали власним транспортом, і це нас врятувало. Масової евакуації з Маріуполя не було, бо росіяни не випускали колони.

Зв'язок підтримуємо з рідними, знайомими. Багато хто пізніше виїжджав, вони розповідають те, що там трапилося. Це був жах.

Ми сподіваємося на перемогу. Я не залишаю надію, що все буде Україна, мрію повернутися до рідного міста Донецька.