Як і для багатьох українців, для родини Оксани початок повномасштабної війни став шоком. Всі члени сім'ї вирішили допомагати країні. Її чоловік і син фасували мішки з піском для укріплень. Оксана знайшла локацію для плетіння маскувальних сіток і вже два з половиною роки займається цією справою. Також вони виготовляли "кікімори" для військових, свічки, допомагали переселенцям речами та готували їжу захисникам. Оксана відчуває глибоку вдячність військовим і вважає, що цивільні мають моральний борг перед ними.