Горбачова Маргарита, 9 клас, Ліцей №11 Хмельницької міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Бородій Інна Борисівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна, війна! І знов криваві ріки!

І грім гармат, і шаблі дзвін.

Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн.

                   О. Олесь

Я прокинулась вночі від легкого шурхоту за вікном. Останні два роки дуже чуйно сплю ночами. Трохи вагаючись, підійшла до вікна та відкрила штори… На підвіконні сидів крихітний хлопчик  з білявим волоссям і величезними блакитними очима.

- Ти впізнала мене? – тихенько запитав він, уважно вдивляючись в моє обличчя.

- Так. Маленький Принц! – приголомшливо відповіла я.

– Я знову подорожую. І ось опинився на вашій планеті. Як тут зараз? – зацікавлено запитав мене співрозмовник.

– Дуже погано, – не вагаючись відповіла я. – У нашій країні війна. Жорстока, кривава, бездушна. Війна – страшне слово. Всього п`ять літер, а скільки жаху, болю та відчаю. І так багато розтоптаних людських доль, знищених надій, сподівань та мрій, пролито море крові та океан жіночих сліз. Війна – це страхіття, яке забирає батьків у дітей! Недарма наша українська приказка говорить: «Війна людей їсть, кров'ю запиває!»

- А як би ти описала війну за допомогою всього трьох слів ? – спитав мене хлопчик. -Страх. Горе. Смерть! – досить швидко відповіла я.

– Мій найкращий товариш, Антуан де Сент-Екзюпері, говорив: «Війна – не пригода. Війна – хвороба. Як тиф», але я, на щастя, не бачив війну на власні очі, – вражаюче відповів мені Маленький Принц.

– Я переконана, що війна –  це найстрашніше зло на Землі. Отто фон Бісмарк писав: «Навіть переможна війна – це зло, яке повинно бути  припинено мудрістю народів». І я на сто відсотків згодна з першим канцлером Німецької імперії.

-Мені теж сподобались його слова, – підтримав мене чарівний хлопчик.

- А щоб ти порадив мені у цей непростий час, Маленький Принце? – тихо запитала я у свого співрозмовника. Він довго мовчав,  вдивляючись у зоряне нічне небо, а потім спокійно відповів: «Якими б не були скрутними життєві обставини, головне – залишатися Людиною. Нести свою частинку  душі близьким, зігрівати Всесвіт турботою та любов'ю. Не давати ненависті поглинути  твоє серце і душу.

Після темряви завжди приходить світло. Потрібні віра і терпіння.  Я бажаю тобі і твоїй країні довгоочікуваного Миру. Люди не повинні страждати!»

- Один чудернацький співак з вашої планети говорив: «У світі, сповненому ненависті, потрібно вміти сподіватися. У світі, повному зла, потрібно вміти прощати. У світі, сповненому відчаю, потрібно вміти мріяти. У світі, сповненому сумнівів, потрібно вміти вірити... Поки любов у моєму серці, вона всюди».

Я вважаю, що абсолютно всім варто дослухатися до слів Майкла Джексона.  

Він ласкаво усміхнувся мені і миттєво зник у спалахах зоряного неба. А я ще довго стояла біля вікна й радісно повторювала про себе: «… Після темряви завжди приходить світло! Ти абсолютно правий, Маленький Принце, моїй країні потрібен Мир. Всьому людству потрібен Мир».