Я працювала на землі. Жила у селі й не знала горя. Коли почалась війна, техніку розбомбили росіяни. Світла та води у селі не стало. Було тяжко виживати. Руйнували будинки, не було доступу до продуктів. Воду я набирала в колодязі у сусідів. Апетиту не було, але я намагалась з’їсти хоч щось. Найбільше мене шокувало, що війна змінила все. Я не знала, куди бігти. Мені було прикро залишати все майно. У мене було все, що потрібно, а зараз все розбите, вся техніка згоріла. З чоловіком ми виїхали до Запоріжжя. Досі я перебуваю у жаху. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Нам всім потрібен мир.