Я жив у Соледарі. Довго залишався у місті під обстрілами. Постійно сидів у підвалі, бо неможливо було піднятись на поверхню. Я думав, що там і залишусь. У місті були сильні обстріли. У мій будинок декілька разів були влучання. Вікон не було взагалі. Меблі просто катались по квартирі від вибухових хвиль.

У результаті моя квартира згоріла. 

З міста мене вивезли волонтери. Зараз я в Черкасах. З собою я нічого не взяв. Одягом допомогли люди. Перші місяці після виїзду у мене був шок, були провали у пам’яті. Я все записував на папері. Поступово почав повертатись до реальності. Зараз думаю лише про рідний дім, до якого дуже хочу повернутись.