Мене звати Максим. Мені 12 років. Я живу в Гребінках, Київської області. Наше селище знаходить неподалік нашої столиці. Воно дуже красиве. В центрі гарний парк, через селище протікає річка Протока. В Гребінках знаходиться великий цукровий завод. Коли на нас напали росіяни, ми вирішили не залишати своєї домівки. Бо я б дуже сумував.

Війна змінила моє життя. Я став більше відповідальним за своїх тваринок. Я став більше переживати за своїх братика і сестричку, бо вони ще маленькі. Я дуже вдячний збройним силам України. Що вони нас охороняють. Я мрію, щоб швидше закінчилася війна і був мир. Також я дуже люблю ліпити з пластиліну і в мене гарно виходить. Я б хотів багато пластиліну скульптурного.