Війна прийшла до мого села не відразу. Обстріли почались на початку березня. Я займалась овочами, потім не знала, куди діти продукцію. Після окупації почали завозити російські товари, які були несмачні. Ціни були високі. Життя в окупації було, як у клітці. Сусідні села розбивали росіяни. Я виїхала до Одеси. Росіяни не випускали мене без довіреності чоловіка - я їхала на його машині. Я випросила їх мене відпустити. Сказала, що везу дитину на навчання. Мій чоловік залишився в окупації, доглядає майно. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, і ми побачимось.