Я з Бахмута. Жив на пенсії спокійним життям. Не думав ні про що погане, але почалась війна. У перший день вторгнення почались обстріли. Я залишався в місті. Вже не працювали магазини та аптеки. Не було води, газу та світла. Я отримав поранення під час обстрілу, тому вимушений був виїхати. 

Голий і босий доїхав до Золотоноші. Тут мені дали маленький будинок, де я зараз і живу. Посадив город, намагаюсь жити далі. Після поранення я вже відновився, отримую гуманітарну допомогу. Чекаю миру, аби повернутись додому. Мене не лякає, що Бахмут повністю зруйнований.