Живу біля лінії розмежування. Ми давно в нас у селищі не чули тиші. Постійно стріляють.

Люди виїхали. Напевно, більш ніж половина селища. Будинки поруйновані снарядами. У мене в будинку снаряд дах пробив два роки тому. Не встигли ми відновити дах – чоловік помер.

Мені доводиться жити в літній кухні. Звичайно, так неможливо жити.

Будинки зруйновані, розвалюються, їх розбирають. Можна сказати, щовечора у нас стріляють. Я вже пережила дві війни…