У перший день війни я прокинулась від вибухів. Я не думала, що відбуватиметься таких жах. Виїхала після того, як почали сильно бомбили. Все навколо горіло. Я місяць прожила в підвалі. Сподівалась, що все швидко закінчиться. Літали вертольоти та літаки. Було дуже страшно. Продукти в мене були, тому що привозили гуманітарну допомогу. У мене не було апетиту через стрес. 

Бували моменти, коли я прощалась з донькою. Обстановка була дуже небезпечно. Я дійсно не знала, чи виживу. Коли зрозуміла, що чекати немає сил, вмовила чоловіка виїхати. 

З чоловіком зупинились в Полтавській області. Іноді навідуємось додому. Наш будинок вцілів, а ось у сусідів згорів. Сподіваюсь, що після перемоги повернусь до Дергачів.