Я живу з бабусею, дідусем і сином. До війни було нормальне життя, я жила з мамою, батьком і сестрою. Коли все почалося, ми виїхали. Було дуже важко залишати все, що нажили.

Мама взяла мене, сестру, одну сумку з речами, і ми виїхали до Ростовської області. Мама із сестрою досі там. Там були знайомі, які нам допомогли.

Через війну все змінилося. Ми й зараз добре чуємо, як стріляють, і досі не можемо нормально виходити на вулицю. Будинок отримав руйнування. Наша нервова система порушилася.

Ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Вона відіграла велику роль для нас. Якби не вона, то ми не знали б, що робити. На той час у сім’ї були фінансові труднощі.

Моя мрія – мати власне житло й поліпшити зір.