Мені 67 років. Я жив у Маріуполі. Про початок війни дізнався від сусіда. З другого березня зникли світло, зв’язок, вода і газ. Було дуже тяжко. Не вистачало їжі. 

Росіяни постійно обстрілювали місто, вбивали його жителів. Найбільше шокували літаки, які скидали бомби і тіла загиблих, що лежали прямо на вулицях.

17 березня я виїхав з сусідами в Бердянськ, а звідти на автобусі – в Запоріжжя. Зараз мешкаю в Івано-Франківську. 

На кожному блокпосту нас перевіряли. Морально було тяжко. Було зворушливо, проминувши Василівку, побачити наших поліцейських. І приємно розуміти, що вирвався з пекла. 

Вірю в нашу перемогу, а коли вона буде – не знаю.