Легерко Дарія, 11 клас, Фаховий коледж технологій, бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки

Вчитель, що надихнув на написання есе - Шадловська Людмила Анатоліївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Наше життя дуже непередбачуване. Сьогодні ми можемо мати все: щастя, мрії, цілі, досягнення й успіхи, а завтра може вже й не бути нас… Ніколи не задумувалася про це, але війна повністю перевернула моє бачення і думки.

24 лютого 2022 року, ранок четверга, запам’ятався назавжди. Вибухи по всій країні, миттєві смерті та втрата землі під ногами.

Страх невідомості з питаннями в голові: «Що робити далі? Що з нами буде? Чому? Навіщо? За що таке відбувається? Невже це справді тут і зараз?» Перші дні були наче в тумані, здавалося, що це просто сон. Повільно приходило усвідомлення реальності, адже не хотілося вірити. Новини взагалі не вкладалися в голові, й важко було підібрати слова, щоб описати події та історії людей з окупованих територій.

А фільм «20 днів у Маріуполі»… А Буча, Ірпінь, Ізюм та інші міста, які просто стерто з лиця землі. Злочини рашистів вражають нелюдськими вчинками. Найгірше те, що така реальність нікуди не зникла й досі.

Збройний конфлікт, бойові дії, ворожнеча, кровопролиття — це все синоніми до слова «війна», але жодне з них не здатне описати жорстокість цих подій. Нелегко сприймати те, що якби не вторгнення і божевілля РФ, люди мали б щасливі сім’ї, затишні будинки, здійснювали б свої мрії, діти не стали б сиротами, спокійно навчалися у школах, гралися б у своїх неушкоджених дворах, а ті, хто перебував у знищених лікарнях, продовжували б боротися за життя і перемагали б найстрашніші хвороби.

А скільки захисників і захисниць було б просто живими, і їхні батьки не знали б горя… На превеликий жаль, ключові слова тут — «якби».

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої незалежної України мої життєві цінності значно змінилися. Найпрекраснішим місцем для мене є рідний дім, де моя сім’я, де зачаровує краса природи мого краю, де пройшло безтурботне дитинство. Війна навчила цінувати абсолютно все, що я маю, та радіти кожній миті життя, незважаючи на перешкоди та невдачі.

Щиро вірю, що настане мир і Україна переможе!