Дорогий Святий Миколаю! Мене звати Кіра, мені 8 років. Коли мама носила мене в животі у 2014 році - вона виїхала з Донецька, бо почалась війна. Ми катались по країні і шукали прихистка - де ми тільки не жили – Приморськ, Маріуполь, Славянськ, Дружківка, Краматорськ, Київ... Але 24 лютого 2022 я проснулась від вибухів і дуже злякалась і ми вже з братом і мамою знову поїхали...

Було дуже страшно. Ми були в Калуші, Сваляві, Мукачево і навіть в Польші, але повернулись знов до Києва, бо моїй мамі треба лікуватися, вона дуже хворіє.

Я весь рік була слухняною і допомагала військовим разом з волонтерами, а також малювала їм малюнки та робила браслети з бісеру. Я гарно вчусь і займаюсь танцями, малюванням, флористикою та театральною майстерністю. Але мені не вистачає павербанка з ліхтариком - бо в Києві зараз дуже багато немає світла, туфельків для танців, бо з попередніх я вже виросла, та купальника з юбкой. Краски і пензля мені вже подарували батьки на день народження. А ще як і всі діти я хочу солодощів та магнітний конструктор.

Але більш за все я хочу, будь-ласка, можна, щоб скоріше закінчилась війна, мені вже набридла і війна, і росіяни. Щоб всі повернулись в свої домівки до своїх близьких і рідних, щоб Новий рік ми всі були разом дома з бабусею і дідусем, і мама швидше одужала.