У перший день війни я почула вибухи. У той час у мене в гостях були онуки, я дуже за них переживала. Від початку війни селище зазнало чимало руйнувань, адже знаходилося буквально за десять кілометрів від лінії розмежування, що призвело до серйозних руйнувань як загальноосвітніх закладів, так і приватних будинків.
Через вибухи мешканці втратили своє майно, а більшість із них змушені були шукати тимчасового притулку в робочих приміщеннях або в родичів.
Мої рідні виїхали до Польщі, а я залишаюсь вдома. Зараз я намагаюсь не жалітися і жити далі. Сподіваюсь, що ЗСУ дуже скоро переможуть.