Коли нам довелося покинути рiдний дiм, нас було 7 чоловiк. Моя мама перенесла iнфаркт, в неi дiагностували цукровий дiабет, потiм поховали свекра, а 10 травня помер мiй батько. Ми живемо у маленькому селi, навчання у нас дистанцiйне, дiтей тут майже нема, а з тими що є, у нашого сина часто виникають сутички, через те, що ми з Донбасу. Йому постiйно доводиться захищати себе.

Найважче було покинути рiдний дiм.

На початку було дуже важко, тому що потрiбно було усе купувати, батьки почали дуже хворiти, син замкнувся у собi, став розгубленим, дратiвливим.