Війна застала мене вдома і в 2014, і в 2022 році. На початку я переховувалася разом з іншими, як на нас летіло. У 2014 році було дуже неспокійно, ми ховалися у підвалах і майже не виходили з них. 

Було важко. Світла, газу не було. Склали маленькі пічки, гріли воду, варили, як не літало. Дрова збирали. Важко було дуже. Зараз також дуже неспокійно. 

Дома вище по вулиці розбомблені. Я живу внизу, трошки ближче до води. Але у нас сильно літаки літали, є хати розбомблені. У 2014 році на блокпості наші хлопці молоді загинули - там є братська могила, і ми ходимо там прибираємо. Зараз дуже важко, бо дуже неспокійно у нас.

У мене є колодязь, і хоч трішки солонкувата, але вода в мене була. А у 2022-му як почалася, води не було. Люди приїжджали до мене, я їм постачала воду. З продуктами спочатку було важко, люди ділилися. Багато мешканців виїхали, а ми були тут. 

Ми дзвонили – хліб нам підвозили і продукти. Тоді трохи гуманітарка почала поступати. У центрі в мене є приміщення, яке я здаю під склад, тож допомагаємо людям: добиваємося, дзвонимо, питаємо, хто нам може допомогти. 

У 2022 році було дуже важко з хлібом, муки не було, магазини закриті, потім трішки покращало. Виживали, як могли, допомагали один одному. Світла не було тоді, а потім дали світло. Газ був цей раз, а у 2014 році не було. У мене магазинчик був маленький, я продукти завозила людям і роздавала багато. Велосипедом їздила на селище Артема, купляла хліб, привозила і роздавала. Хто дав гроші, хто не дав - все одно я людям допомагала. Через поле йшла з велосипедом швиденько, бо літали снаряди. Бази були пусті, тож купляла, що було, і привозила, роздавала людям, щоб виживали. 

Я думаю, що в цьому році має щось завершитись. Не може бути постійне знущання над людьми. Думаю, що до літа повинно вирішитися, ліпше стати.  Скільки ж людям гинути, скільки діток уже загинуло, скільки солдатів-інвалідів, скільки хлопців таких молодих! Дивишся - і сльози ллються. Хіба можна це пережити? Я думаю, що все має вирішитися в нашу сторону, і все буде добре. Надіємося і віримо в наших солдат.