Живу з двома дітками, восьми та трьох років. Під час воєнних дій десь на місяць ми виїжджали до Житомирської області. Добре пам’ятаю перші дні війни, але хотілося б усе забути.

За цей час дуже змінився фінансовий аспект. Ми вже не отримуємо дитячі [допомога на дітей], а на той час я не працювала. Плюс постійно були стреси.

Хотілося б забути про війну й ніколи не згадувати моменти, коли були чутні постріли, а поруч була маленька дитина, і я не знала, що робити.

Як і всі, мрію, щоб діти були здоровими, про тишу та спокій.