Белявська Марія, учениця 10 класу Харківського ліцею № 140.

Вчитель, що надихнув на написання есе: Курганська Світлана Іванівна

«Моя Україна майбутнього»

Сьогодні, коли Україна перебуває у постійній напрузі через повномасштабне вторгнення країни-агресора, питання про значення нашої Батьківщини для кожного з нас стає особливо важливим і актуальним.

Для мене мир – це гармонія, злагода та добробут, як на міжнародному, так і на особистому рівні. Мир означає, що люди живуть у безпеці та стабільності, мають можливість розвиватися та процвітати, вдосконалювати свої здібності та втілювати свої мрії, не боячись конфліктів чи насильства. Мир – це надзвичайно велика цінність, яка має безмежну вагу та значення для кожної людини. Це стан, коли в серці панує гармонія, а душа відчуває спокій. Це коли чуєш дитячий сміх, радість в очах своїх батьків, привітність друзів і знайомих.

Коли я дивлюся в майбутнє, я бачу Україну без війни: квітучу, вільну, мальовничу з безмежними ланами, що колосяться хлібами, вишневими садочками та лелеками на хатах. Україна майбутнього – це країна, де всі громадяни рівні перед законом, де корупції немає місця. Це країна, де кожна людина має можливість здобувати якісну та  безкоштовну освіту, доступ до сучасної медицини та гідну роботу. Моя Україна майбутнього – це країна, яка долає всі труднощі, стає символом миру, стабільності та процвітання.

Я хочу, щоб кожен з нас зробив свій внесок у формуванні такої України, щоб бути щасливим і впевненим в завтрашньому дні. Однак, щоб досягти такої України,  необхідно подолати багато проблем, з якими ми сьогодні зустрічаємось; В першу чергу необхідно допомагати нашим хоробрим захисникам і захисницям для того, щоб приблизити нашу перемогу у жорстокій війні, яка розбиває серця кожного українця. Буде перемога – то не буде біди і болі.

Я вірю, що Україна переможе у цій безжалісній війні. І коли настане цей час, я особисто віддам шану тим, хто віддав своє життя за незалежність та свободу нашої України, схиливши голову та поклавши квіти на їх могили.