За чотири роки відбулося багато подій. Коли в мене був день народження, у Донецьку було сильне бомбардування, і ми сиділи в підвалі. Було, звичайно, дуже страшно.

Не хочу писати про погане, тому розповім про добре. Усі ці чотири роки я була відмінницею, мене хвалили в школі вчителі, вони виділяли мене в класі.

За чотири роки я втратила своїх найближчих і найрідніших друзів з двору, школи, і взагалі друзів дитинства. Вони, на жаль, усі поїхали в інші країни та міста. Попри те, що я з ними й далі спілкуюся та переписуюся, однаково мені бракує цього справжнього спілкування..

Я хочу зустріти всіх своїх друзів дитинства, але не можу, тому що дехто поїхав до кінця війни, а коли вона закінчиться, ніхто не знає. Є друзі, які поїхали назавжди.

Якби був мир, у мене була б можливість кар'єрного зростання в бальних танцях, їздити різними країнами та містами, брати участь у різних турнірах і змаганнях.