Мама ніколи й подумати не могла, що опиниться в такому стані – у неї зламане стегно, вона пережила інфаркт та інсульт. З початком бойових дій їй погіршало. Коли був обстріл, вона страшно злякалася та кричала мені, щоб я тягла її в льох. Тоді від вибухової хвилі стіни нашого будинку тріснули. У нас була паніка.

Мама – інвалід першої групи, вона прикута до ліжка, ліва сторона тіла не працює. Їй щодня треба приймати ліки, але грошей немає. Переоформити пенсію на підконтрольній території ми не змогли, бо виїхати не можемо. Купуємо ліки в борг. На їжу грошей не вистачає.