У кожного, хто живе в «сірій зоні» на Донбасі, своя історія виживання на війні. Мені довелося забрати своїх батьків із Черкаської області пів року тому, вони потребують постійного догляду. Я в них одна дочка, а самі вони вже не можуть себе догледіти. У батька та матері хворі суглоби, потрібні операції, але грошей немає.

Наше село Чермалик розташоване на лінії зіткнення, на березі річки Кальміус. На іншому березі – вже непідконтрольна територія. Шум іноді стоїть страшенний. Ночами ми не спимо, у батьків тиск скаче. Якщо їм терміново знадобляться ліки, то купити їх ніде, дві аптеки в селі не працюють.

Жителі нашого села та сусідніх залишилися без роботи. Обробляти поля нам не можна – вони заміновані. П’ять будинків у селі зруйновані, 80 будинків пошкоджено.