Я працюю бухгалтером у психіатричній лікарні міста Слов’янськ. 24 лютого вийшла на роботу. Ми готували хворих до евакуації, збирали їхні документи, речі. 

В один із днів моя донька потрапила під обстріл. На щастя, знайшла укриття і врятувалась.

Виживати було складно. Не працювали аптеки, не вистачало ліків. Моїй матері 93 роки, я не могла до неї приїхати.

Зараз нам видають гуманітарну допомогу, в тому числі від Фонду Ріната Ахметова. За це ми всі дуже вдячні.

Найбільше хотілося б, щоб почали відбудовувати те, що зруйновано.