Я жив у Маріуполі. В перший день війни був вдома. Вікна мого будинку виходили на «Азовсталь». Я почув вибухи, з новин дізнався, що почалась війна. Мої знайомі відразу виїхали з міста, а я ще день думав. Двадцять шостого лютого ми з дружиною вирішили виїхати до рідних. Тоді ще з міста їхав евакуаційний потяг. Хотіли виїхати до рідних, але потяг їхав без зупинок, тому ми доїхали до Львова. Через волонтерів ми знайшли квартиру. 

Мій батько залишався у Маріуполі до п’ятнадцятого березня. В його двір влучила бомба. Пів будинку знесло, мого батька відкинуло вибуховою хвилею. Після цього він виїхав. 

Зараз я чекаю на закінчення війни. Сподіваюсь, буде контрнаступ, і ми все відвоюємо.