Коли почалася війна, ми всією сім'єю відпочивали на морі. Їхали на пару тижнів, узявши із собою тільки пляжні речі. У підсумку просиділи там три місяці.

 Нетайлове у перші місяці війни було під потужними обстрілами. Повертатися нам було нікуди. Почалося справжнє кочове життя, постійна зміна квартир, міст, шкіл.

 За два роки ми вмовили маму повернутися додому. Усі переїзди відбилися на успішності, почали гірше вчитися, але наші вчителі нас підтягують.

Після уроків поспішаємо додому няньчити молодшу сестру. Мама доглядає бабусю, яка зазнала складного перелому ноги.

Мамі дуже важко, у неї з роботою не виходить ніяк. Є два магазини в селі, а підприємств нема. До війни мама працювала в Донецьку і сама забезпечувала сім'ю, а зараз із доходів – лише допомога матері-одиначки.