Я з Новоандріївки Запорізької області. У мене є двоє дітей. Через війну нам довелося роз’їхатися. Одна дитина зараз живе в Німеччині, інша – в Запоріжжі, а я – в Тернопільській області. Наш будинок розбитий. 

26 лютого зникло світло. Його досі немає. Газ був. Воду набирав з колодязя. Отримував гуманітарну допомогу. Я два з половиною місяці жив під обстрілами. Потім виїхав разом з друзями. Взяв паспорт і сумки з речами. Діти виїхали раніше. 

Шкода, що все майно залишилося в селі. Я роками наживав його. Добре, що хоч роботу маю – є на що жити.