У перші дні війни я телефонувала рідним в Росії. Вони мені не вірили, що вони нас обстрілюють. У Нікополі ракети літали постійно. Обстріли продовжувались постійно. Багато людей виїхали з міста. Довелось виїхати і мені. 

Зараз я живу у Покрові, неподалік від Нікополя. Тут видають гуманітарну допомогу та розвозять воду. 

Я чекаю на закінчення війни. Мрію про мир та зустріч з онуками, які зараз дуже далеко.