Оксана відчувала наближення війни. На ранок 24 лютого 2022 року вона запланувала скласти тривожну валізку, щоб бути готовою до будь-яких подій. Та війна випередила її. Перші вибухи, - згадує жінка, - були схожі на грім, мозок відмовлявся вірити у те, що відбувається. Тоді ж було прийнято рішення пересидіти найстрашніше на дачі. Хто знав, що біля дачного селища станеться висадка російських диверсантів? Зараз Оксана знайшла розраду у волонтерській роботі – щодня жінка плете маскувальні сітки в Васильківському Будинку культури.