Вікторія Іванова разом із донькою - двічі переселенка. Спочатку жила в Макіївці, потім переїхала до Маріуполя. На початку повномасштабного вторгнення пані Вікторія сказала донці: "У тебе мама Янгол. І ми виживемо. І звідси вийдемо". 

Жінка згадує, як місцеві мародерили магазини. Як до 150 гривень коштувала буханка хлібу. Як із донькою потрапили під мінометний обстріл, коли йшли за водою.  

"Саме страшне - авіанальоти. Чуєш вибух, а потім літак. Вночі в підвалі рахували, скільки скинули бомб. Бачила "Азовсталь", "Ілліча", Лівий. Стоїш біля вікна. Ніч. Все підривається. Вночі було страшно, коли було тихо. Я не знала, що буває так темно. По кілька днів вигорали багатоповерхівки. Я читала Ліну Костенко, Орвелла. Нам треба було вижити", - згадує жителька Маріуполя Вікторія Іванова.