Аксьонов Сергій Олександрович, 10-Б клас, 16 років, комунальний заклад «Тернівський ліцей №4 Тернівської міської ради Дніпропетровської області»

Дніпропетровська область, м. Тернівка

Вранці 24 лютого я збирався до школи, сів снідати і ввімкнув телевізор. В новинах говорили про початок війни Росії проти України. Спочатку я не повірив, але після дзвінка матусі я зрозумів, що це правда. Перше, про що я подумав, що у цей день моя рідна сестра повинна була повернутися додому. Вона їхала з Чернігова, тому я хвилювався за неї.

Після повернення моєї сестри, ми сиділи вдома і чекали маму. Вона повернулася і деякий час ми часто спускались у сховище.

Найбільше було ми боялися прильоту ракети та активного наступу ворогів. Я намагався не дивитися новини, що б не лякатися.

Майже через два тижні після початку війни ми зібрались та разом поїхали на захід України у пошуках більш безпечного місця. Добиралися два дні.

Через два місяці ми повернулися додому і досі залишаємось вдома.

Війна дуже змінила наше життя: кожен день ми чуємо сирену, навчаємося онлайн, хоч це і не вперше, моніторимо новини, співпереживаємо разом з мільйонами українців, віримо в Перемогу. Моя мама дуже хвилювалась і досі хвилюється, часто надає допомогу ЗСУ.

Сьогодні мир для мене – це спокій і безпека моєї сім'ї та усіх людей України, це ходити до школи, це бачитися з усіма друзями і не турбуватися про своє майбутнє, яке, я впевнений, буде мирним!