Війна стала справжнім випробуванням для Любові Богданівни, яка у квітні народила донечку

Тато вранці подзвонив до мами й сказав, що почалася війна. Ми не могли у це повірити, тому почали з нею плакали.

Я була вагітна, тому лежала в лікарні до квітня, а після народження донечки була змушена поїхати жити до батьків чоловіка.

Найважче було перебувати з новонародженою дитиною в підвалі під час повітряної тривоги.

Я була після кесаревого розтину, але все одно пішки спускалася з третього поверху лікарні у підвал під час сирени.

Нам було важко фінансово, адже чоловік не працював, а всі наші кошти пішли на кесарів розтин. З памперсами та засобами гігієни допомогли волонтери.           

Мій чоловік мав їхати за кордон на роботу в грудні минулого року, щоб приїхати на пологи у квітні. Але не поїхав, бо у мене була загроза переривання вагітності, а потім почалася війна.    

У мого чоловіка напередодні вторгнення росії був день народження. Тепер щороку цей день нагадуватиме, що після свята почалася війна.

Зараз я не працюю, бо перебуваю в декреті з маленькою дитиною. Чоловік знайшов роботу з невеликою зарплатою, тому вже маємо хоч якісь кошти.