Наталя встигла залишити Бородянку в останній момент. Вранці другого березня її із сином підібрав мікроавтобус волонтерів, який вивозив останню партію людей перед окупацією села кадировцями. Наталя з вдячністю згадує тих, хто підставляв плече людям, які раптово перетворилися на бездомних мандрівників.
“Йду і бачу, в будинку крилата ракета торчить. Вона там застрягла і чомусь не вибухнула, на наше щастя”
Переглядів 315