Серце не витримало випробування війною. Микола Мартиненко в смерті дружини звинувачує численні стреси. Тепер у прифронтовому селищі літній чоловік живе сам.
У селищі бахали снаряди. Доводилося бачити своїми очима все. Ми не знаємо, що буде завтра.
Я в сина гостював, і приїхали сусіди, розповідали, що гухали тут дуже в нас.
Моя дружина отримала інфаркт від цієї війни й померла... (плаче)
Ми маємо право їхати лише в один бік, у бік Артемівська, на Захід. А ми раніше їздили в Луганськ, Донецьк, Горлівку. Усе перекрили.
Гуманітарну допомогу ми отримували. І від Ріната Ахметова, і ще... Я не пам’ятаю. Відчувається допомога, турбота.