Я живу з бабусею і дідусем з 10 років. Моя бабуся Ліля - повинна була стати директоро 69 школи, вона виграла конкурс, але війна завадила. Зараз вона працює учителькою в київський школі. А дідусь працює в академії мистецтв СТОЛЯРОМ)))) Мій батько помер, а мама "хворіє" (так каже бабуся).

Будинок, в якому ми жили в Маріуполі згорів, орки спалили його. Його будував мій дідусь і прадідусь. Місяць ми жили в дуже брудному підвалі. Я дуже хотів їсти. Потім ми тікали і в нас цілились аж два танки. Нас вивезли в Донецьк, а далі бабуся з дідусем позичили 1000 євро і ми приїхали в Київ.

Я хочу, щоб закінчилася війна, щоб усі воїни повернулися додому! Усі матері обійняли своїх дітей-солдат. Я мрію повернутися в український Маріуполь. Святий Миколаю, я і досі вірю в тебе! Здійсни мої мрії, бо наступного року мені 18 і я не зможу в тебе нічого просити! Дякую.