Мене звати Андрій, мені 15 років. Я навчаюсь дистанційно в 10 класі. Дуже люблю спорт і займаюсь футболом вже 9 років. В мене є тато і мама, вони завжди мене підтримують і розділяють моє прагнення і мрію стати професійним футболістом. Ще в мене є собака (французький бульдог), вона дуже весела і слухняна дівчинка.

Це найболючіша тема. Я втратив змогу бачити своїх близьких, бабусю і дідуся. Ми переїхали з рідного міста у більш безпечне, а вони залишились під окупацією. Залишили все, взяли тільки собаку і документи. Почали повністю нове життя з самого початку і це дуже важко. Втратив можливість займатися футболом вдома зі своєю командою, не має спілкування з друзями, які також там залишились. Це буде боляче, ми не знаємо, коли ми зможемо повернутися.

Скоріше би це все закінчилося! Україна понад усе! Я мрію про скоріше закінчення війни. Мрію стати професійним футболістом. Хочу попросити солодощі, якщо це можливо. Буду дуже вдячний!