Я з міста Оріхова Запорізької області, яке зараз майже зруйноване. Воно має статус зони бойових дій, але виїжджала я з Мелітополя, тому що була студенткою Мелітопольського педагогічного університету. Зараз я навчаюся в магістратурі. Виїжджала 1 квітня 2022 року з окупованої території Мелітополя під обстрілами. Зараз перебуваю у Запоріжжі у своїх родичів, які дали мені притулок. Майно моє зруйноване. Я не знаю, як буде далі.

О п'ятій ранку 24 лютого ми почули вибухи. Прилетіло в авіамістечко в Мелітополі. Через годину зайшли танки, почалися перестрілки і вибухи. 

Ми з сестрою виїхали на власному авто. Перші годин п'ять було безпечно, але як тільки ми заїхали до Василівського району, нашу колону обстріляли. Три машини повернулися назад. А ми поїхали далі. 

Найбільше врізалося в пам'ять, як ми стояли в авто під Василівкою біля блокпосту, нас не пропустили на ночівлю в місто і о другій годині ночі розпочався обстріл Оріхова. Це були тяжкі дві години. Коли ти не знав, чи прилетить по тобі, чи полетить далі. Ми стояли у відкритому полі в автівці, дуже багато всього летіло. Ми нарахували – 14 ракет пролітало над нами. 

Війна згуртувала мою родину. Знайшлися навіть далекі родичі, ми почали більше спілкуватися і триматися одне одного. 

Я раніше винаймала квартиру в Запоріжжі. Зараз мої родичі виїхали до Польщі, а я живу у їхньому помешканні. Сама я хочу залишитися в Україні.