Мамі двох моїх онучок було всього 25 років, коли вона загинула. Я досі не можу стримати сліз, згадуючи про це.

У лютому 2015 року Марина з донькою Маєю потрапили під обстріл у Бахмуті. Усе сталося поруч з будинком, але сховатися від снарядів не встигли. Марину вбило осколками. Мая сиділа біля загиблої мами й говорила, що кличе маму, а вона не відгукується.

Маю тоді поранило в голову, у ногу й у хребет. Вона не могла ходити, перенесла дві операції. Постійно лежала під крапельницями та мріяла ходити. А через два роки повернулася у свій клас, до школи. Каже, нудьгувала за класом і за подружками.