У перший день війни я був шокований. Працював в тепломережі до останнього, поки через обстріли не довелося припинити роботу. Маріуполь сильно обстрілювали. Були проблеми з водою та продуктами. 

Коли я виїжджав, бачив згоріле місто. Багато будинків були охоплені полум’ям. На дорозі лежали протитанкові міни, які мені доводилось об’їжджати.

Наді мною літали ракети та снаряди, але я не міг вже зупинитись через загрозу життю.

Зараз живу в Ужгороді й чекаю на мир. Власне майбутнє я бачу у вільній та незалежній Україні у складі Євросоюзу.