Мені сорок років. У мене є двоє синів і мати. Ми жили в місті Оріхів Запорізької області. Я працювала в районній газовій компанії. Про початок війни дізналася на роботі. Невдовзі почалися обстріли. Було страшно ходити на роботу. Працювали лише деякі магазини й аптеки, а потім і вони припинили роботу. Ціни на ринку зросли втричі. Було складно дістати ліки.

Меншого сина вивіз колишній чоловік. Старший у кінці березня поїхав з двоюрідним братом у Запоріжжя.

Я деякий час залишалася, бо не могла кинути підлеглих. 18 квітня мене й маму забрали волонтери. Я двічі їздила додому, щоб подивитися на стан квартири і забрати деякі речі. Хочеться миру і спокою.