Це було 10 липня 2014 року. Приїхали до нас військові, їхали вулицею на цих брониках. Звичайно, ми всі нажахані були, стало дуже страшно. Так що в підвалах із чоловіком сиділи.

Наш будинок не постраждав, слава тобі, Господи, а ось поряд, у моєї куми – так. У нас село на лінії розмежування, Сіверський Донець протікає, і туди-сюди стріляють постійно. І постійно пожежі, все на наших очах.

Туди-сюди стріляють постійно

 Купа хвороб у мене трапилася: і цукровий діабет, і тиск високий став. Усе це на нервовому ґрунті кожен Божий день.